Як самостійна виробнича одиниця
радгосп «Соцземлеробство» був створений 2 червня 1932 року на базі відділку
радгоспу «Веселе» Білозірського району Запорізької області. З 10 листопада 1957
року вже селище під назвою «Соцземлеробство» було взято на облік населених
пунктів як пропущене. З 1958 року селище отримало нову назву – Таврія на честь
таврійських степів, де воно і було розташоване і до 29 грудня 1964 року
перебувало у складі Новомиколаївської селищної ради Мелітопольського району.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року під час розукрупнення
районів Запорізької області було створено 17 районів, в тому числі –
Веселівський. Ймовірно, що з цього часу селище Таврія перейшло у відомство
новоутвореного Веселівського району. Після проголошення незалежності України
стара радянська система адміністративно-територіального поділу залишилась без
змін. Таврія і надалі входила до складу Таврійської сільської ради
Веселівського району Запорізької області. Перші роки існування нової держави
позначились передусім кардинальною зміною принципів організації господарського
життя. Проголошений курс на ринкові реформи на ділі реалізовувався досить
повільно.
У 1992 році радгосп «Соцземлеробство»
відзначив своє 60-річчя з наступними показниками. В їх відомстві перебувало
4346 га землі, 1698 голів великої рогатої худоби, 2000 голів свиней. Радгосп
зміг повністю розрахуватися з державним замовленням на хліб, реалізувавши 440
тонн зерна. Основними сільськогосподарськими культурами на цей час були: озима
пшениця, ячмінь, горох.
Очолюване В.Л.Щетініним
господарство «Соцземлеробство», пройшовши шлях становлення і налагодження
виробництва, стало провідним із виробництва племінного молодняка великої
рогатої худоби червоної степової породи, свиней великої білої породи та
елітного насіння зернових і маслянистих культур. За досягнуті успіхи у
виробництві сільськогосподарської продукції господарство неодноразово було
учасником Виставки досягнень народного господарства країни, нагороджувалось
почесними дипломами та Пам’ятним Прапором КПРС, Президії Верховної Ради СРСР та
Ради Міністрів на вічне збереження як символ трудової доблесті колективу.
В 1993 році радгосп «Соцземлеробство»
переменували в дослідне господарство. Загальна криза 1994року і значне падіння
обсягів виробництва по Запорізькій області на 22,5% негативно позначились на
роботі всіх сільськогосподарських підприємств. У ряді господарств через нестачу
кормів різко знизилась продуктивність корів і довелось скорочувати поголів’я
скота. ДДГ «Соцзнмлеробство» залишалось єдиним господарством, де виробництво
молока не лише не зменшилось, а навпаки – обсяги виробництва молока зросли на
14,3% в порівняні з минулорічними показниками. Такого успіху було досягнуто
завдяки підвищенню продуктивності дійної череди. Удій від однієї корови за
п’ять місяців склав 1200 кілограмів молока, що на 406 кілограмів більше від
середнього показника удою по Веселівському району. Щодня тут отримують 7,6-7,7
тонн молока. Частина отриманого молока передавалась Веселівському заводу сухого
знежиреного молока і складала 6,7 тонн. На потреби приватного сектору ДДГ «Соцземлеробство» видавав корми для
худоби, а потім власники повертали господарству надлишки продукції.
1994 рік для господарства став
особливим. Саме тоді воно вступило в ряди Академії аграрних наук України:
реорганізувавшись в дослідне господарство, змінив попередню, стандартну, майже
для будь-якого радгоспу чи колгоспу орієнтацію на вирощування насіння цінних
сортів зернових культур. На той час в арсеналі господарства було 3562 га пахоти. Чи прибуткове це заняття – вирощувати
насіння? Арифметика проста: 1 тона суперелітного насіння пшениці «Зерноградка –
8» в той час коштувала 1130 грн. і прирівнювалась до 3,5 т товарной пшениці 3 –
класу або 4,2 т – 5-го класу! У той рік «Соцземлеробство» закінчило жнива
одними з перших господарств Веселівщини. Урожай зібрали самостійно та ще й
надали допомогу КСП «Веселе».
Що стосується тваринництва, то
наперекір думці про те, що воно є збитковим в господарстві вирішили довести зворотнє.
І зроблено це було Володимиром Леонідовичем не заради задоволення особистих
амбіцій, а заради прибутку. Тоді в господарстві утримувалось 1600 голів великої
рогатої худоби та 1200 свиней. За
сучасними мірками – суттєво. Саме тоді господарство взялося за створення
племінного стада великої рогатої худоби та племінної свиноферми. Але існувала
проблема – декілька років до цього стадо корів почало хворіти на лейкоз. Хвороба
знищити поголів’я не встигла, але «пощипала» помітно. Пустити під ніж врятованих
тварин директор господарства порахував недоцільним та безграмотним: саме по
собі стадо було відмінним. Тому і взялися за оздоровлення, завдяки планомірній
вакцинації тварин це стало реальним . Ферма великої рогатої худоби отримала
статус племінної по розведенню червоної степової породи. Багаторічна
цілеспрямована робота спеціалістів ДГ «Соцземлеробство» та Мелітопольського і Молочанського
племпідприємств велась у напрямку підвищення молочної продуктивності та вмісту
жиру в молоці, в результаті було створено високопродуктивне стадо корів цієї
породи. Ці тварини добре пристосовані до кліматичних умов півдня України, мають
високу молочну продуктивність, добру відтворну здатність.
А ось породи свиней, які раніше
використовували в «Соцземлеробстві», вирішили замінити на нову і більш
перспективну під назвою «крупна біла». З цією метою закупили 72 свинки і увесь
приплід використовували для відтворення. Повноцінна племінна ферма визріла до
2000 року. Селекційно-племінна робота зі стадом свиней була спрямована на
збереження генетичного потенціалу великої білої породи, покращання існуючих
ліній та родин, вирощування високопродуктивних племінних кнурців і свинок. Саме
тоді під керівництвом Володимира Леонідовича удосконалюються виробничі процеси:
у тваринництві реконструйовано приміщення для вирощування свиней з
модернізованим обладнанням (автонапувалки, авто годівниці, вентиляція, обігрів,
освітлення та інші технічні рішення), що сприяють досягненню максимальних
результатів виробничого циклу. Впроваджені в раціон тварин кормові добавки
нідерландської фірми «Цехове» дали свої позитивні результати, збільшуючи
продуктивність тварин й відповідно – виробництво свинини. 
Станом на 1995 рік загальний показник рівня сільськогосподарського
виробництва по Запорізькій області становив 60% від рівня 1990 року. Особливо
знизилось виробництво зернових культур. У порівнянні з 1990 роком показник
виробництва зерна в Веселівському районі знизився з 149,7 тис. тонн до 87,8
тис. тонн. У рослинництві відносно стабільно розвивалось вирощування соняшнику,
на насіння якого зберігався високий попит на зовнішньому ринку. У ДПДГ
«Соцземлеробство» в цей час розповсюджено вирощування ячменя, гороху, люцерни
та суміші люцерни з ячменем.
У колективних господарствах області майже зникло як галузь тваринництво.
На молочнотоварній фермі господарства намагаються оптимізувати виробництво
молока, шукаючи підходи до працівників, розвиваючи в них «почуття господаря» і
називаючи їх творцями власного добробуту і багатства. Станом на травень 1995
року в господарстві налічувалось 590 корів, від кожної отримали в середньому по
1062 кілограми надою. Щодня до Веселівського заводу сухого знежиреного молока
відправляли до 6 тонн молока, що на одну тонну менше, ніж було в минулому році.
На 1997 рік припадають найнижчі показники продуктивності дійного гурту
за останні двадцять п’ять років. При запланованих 2900 кілограмах надою з
однієї корови вдалося зібрати лише 1781 кілограм. Завдання по об’єму валового
виробництва продукції тваринництва було виконано лише на 47%. Галузь принесла
господарству 261 тисячу гривень збитків. Однією з причин працівники
господарства назвали низьку якість кормів і їх мізерну кількість.
На жнива господарство мало 2190 гектарів збиральних площ. З одного
гектару вдалося зібрати 35,8 центнера зерна, що складає найкращий показник у
районі. Всього замість запланованих 4472тонн валове виробництво хлібу склало
6772 тонни. Також за цей рік було реалізовано 700 тонн елітного насіння,
вирощуванням якого господарство активно
займалось ще з 1994 року. Це – суперелітний сорт «Зеленоградка-8», сорти
«Альбатрос одеський», сорти ячменю «Тайна» і «Основа».
З кінця 1990-х років відбувається
поліпшення економічної ситуації в області. ДП ДГ «Соцземлеробство» вдалося
збільшити поголів’я великої рогатої
худобина 102% і свиней на 128%. Завдяки цьому вдалося збільшити виробництво
молока з 1781 кілограма до 2127 кілограм з однієї корови.
У 2001 – 2002 роках по області
було зібрано рекордні урожаї зернових культур. В господарстві
«Соцземлеробство», збиральна площа якого в 2001 році складала 1739 гектарів
землі, вдалося зібрати більше як 35 тисяч тонн зерна. Для заощадження пального
і врожаю таврійські хлібороби застосували пряме комбайнування. На 2001 рік в
господарстві нараховувалось 1100 голів великої рогатої худоби, 500 свиней. У
господарстві працювало 200 працівників.
У грудні 2003 року господарство
пройшло атестацію на право виробництва та реалізації елітного насіння
господарствам різним форм власності. Паспортизовано виробництво та реалізація
насіння таких сільгоспкультур: озима пшениця «Знахідка», «Повага», «Апогей
луганський», «Ніконія», «Одеська – 267», «Вікторія одеська», «Альбатрос
одеський» – еліта; ячмінь «Адапт», «Основа», «Вакула», «Метелиця» – еліта;
просо «Харківське – 31» – еліта; горох «Харківський янтарний», «Харківський
еталонний» – еліта; соняшник «Одор», «Запорізький – 28» – 1 покоління, «Ранок»;
трави еспарцет «Піщаний», люцерна «Надія». У виробництво постійно запроваджувались
нові сорти зернових та маслянистих культур. Було укладено ліцензійні договори з
оригінаторами сортів на використання сортів та гібридів рослин.
У 2004 році в господарстві було
зібрано 804 тонни молока, що на 127 перевищувало показники 2003року. За рахунок
зростання продуктивності корів з однієї корови на протязі року вдалось зібрати
3608 кілограмів молока.
Керівництво ДПДГ
«Соцземлеробство» і особисто директор
Щетінін В.Л. приділяли особливу
увагу соціальному розвитку села Таврія, на території якого розташовано
господарство. Це і водопостачання, і посильна допомога місцевій школі, пільгове
харчування працівників та їхніх дітей в школі, безкоштовне надання продуктів
харчування інвалідам великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій, солдатським
вдовам, пільговий обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур
на землях працівників, наданих їм для ведення підсобного господарства тощо.